Марко сказав про будинок спілки письменників на Банковій, що «Будинок письменників» він не може прочитати бо Н там нагадує Р – так написано. Про батареї – що вони спеціальні, холодильні і він придумає, як вони працюють. Спитав чого одразу при вході портрет Шевченка а Лесі Українки нема і чого це на другому поверсі Шевченко з такими сердими бровами, не могли йому зробити брови веселі?
А Гриць дивлячись на того гіпсового Шевченка спитав:
«Мама а як він заговорить то я за тебе сховаюсь, добре?»

Діти проходять давно розломаний бювет.
"Набиралка водова по-хи-ли-лась" - каже Гриць.
"Це вона продовжує" - пояснює йому Петя.

Зранку мама веде дытей на маршрутку:
"Грицю, не йди так повільно, он маршрутка вже їде"
Петро:
"Мама, ну але ж він СТАРАЄТЬСЯ!"

Гриць називає фломастери малюки. Сидить, малює і голосно комендує:
"Петро прнеси мені ті малюки і олівці!"

Гриць прокинувся вночі плаче і розказує про дядька, якому машина ноги переїхала. Мама:
"Це тобі таке приснилось?"
"Ні. Це мені подушечка розказала."

Гриць сьогодні зустрів собаку біля супермаркету, собака йому так сподобалась, що він поцілував її в морду.

Марко робить уроки:
"Мама тут треба намалювати в зошиті яку ти тварину хочеш вдома завести - можна я намалюю динозавра?"

Петро пакує мандарини Марку в пенал. Мама сердиться:
"Петро, хватить вже туди класти мандарини."
"А я для Марка. Я всього одну мандаринку йому поклав.... і ще дві інші."

Петро:
"Мама, а я не хочу, щоб йшли дощі!"
"Чого?"
"Бо від води одяг зменшується, а як піде дощ то наша хатка ще зменшиться, правда?"

Петро відбивається від Гриця:
"Грицю! Ану не кусайся за руку - ти ж бачиш в мене светер новий, тількішний!"